Президент Володимир Зеленський заявив у четвер, що запуск Москвою балістичних ракет по Україні невдовзі після переговорів посланця Сполучених Штатів Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним свідчить про те, що позиція Кремля щодо війни не змінилася.
Кремль заявив, що готовий наступного місяця відновити тристоронні переговори з Києвом і Вашингтоном, але відкинув нові ідеї, які привіз Віткофф і які було розроблено разом з європейськими країнами та Україною, як такі, що позбавлені змісту. Зеленський підтримав відновлення цих переговорів. Кілька раундів за останні 18 місяців не наблизили сторони до угоди.
За словами Зеленського, Росія вночі вдарила по десятку українських регіонів, зокрема по столиці Києву, убивши щонайменше двох людей і поранивши ще 34; серед постраждалих були діти. У Києві пошкоджено житлові будинки, енергетичні об’єкти, торговельний центр і монастир; Росія суттєво посилила удари по місту напередодні зими. Він сказав, що останні удари почалися майже одразу після того, як Віткофф провів багатогодинні переговори з Путіним у Санкт-Петербурзі, і що від попереднього вечора по Києву було запущено три хвилі балістичних ракет. Він закликав союзників і далі чинити реальний тиск на Москву та надіслати більше засобів протиповітряної оборони.
Росія заявила, що збила 808 українських безпілотників, запущених протягом ночі, і що в Москві поранення отримали двоє людей. Віткофф зазнав широкої критики за те, що назвав Путіна гуманістом після того, як Москва звільнила літнього громадянина США, якого ув’язнили за обвинуваченням у тому, що він воював за Україну як найманець.
Президент Дональд Трамп обрав оптимістичний тон, коли його посланець повертався з Росії, заявивши в середу, що переговорники, можливо, зараз ближче до завершення війни, ніж будь-коли раніше. У Києві та європейських столицях надії на прорив були слабкими, і багато хто непокоївся, що Білий дім стає на бік Москви.
Російські війська вторглися в Україну в лютому 2022 року: Москва розраховувала на швидкий наступ, щоб повалити Зеленського і захопити територію. Війна стала найбільшим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни. Сотні тисяч людей загинули, мільйони були змушені залишити домівки, а значну частину сходу та півдня України зруйновано.
Зеленський зустрівся з Віткоффом у Норвегії за день до американсько-російських переговорів після кількох днів загострення напруженості між Вашингтоном і Києвом. Останніми днями Трамп заблокував нові санкції проти Росії, уклав угоду про купівлю російського дизельного палива і закликав замінити свого українського візаві.
Росія вимагає, щоб Україна вийшла з території на сході Донецької області, яку вона досі контролює, і хоче широких політичних і військових обмежень щодо чисельності її армії та західних альянсів. Україна відкидає ці вимоги як рівнозначні капітуляції, яка залишила б її вразливою до нового нападу. Путін послідовно відхиляв особисті переговори із Зеленським і наполягав, що Москва має намір захопити решту сходу України — або через угоду, або на полі бою.
У Кремлі сказали, що Віткофф поінформував Путіна про деякі нові аспекти підходів європейців і Києва за підсумками зустрічі в Осло, але що в них насправді було небагато змісту. Москва також заявила, що на наступний місяць у Китаї готується саміт Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна. Європейці та Україна непокояться, що угоду можуть укласти в них за спиною. Невдовзі після того, як у середу Путін прийняв Віткоффа, він провів переговори з китайським прем’єром Лі Цяном, який перебував із візитом у Санкт-Петербурзі.
Віткофф написав у соцмережах, що переговори з Путіним були конструктивними, але попереду лишається важлива робота. Він додав, що обговорення між США, Україною та Росією триватимуть на технічному рівні.