Фатіх Біроль, голова Міжнародного енергетичного агентства, у березні заявив, що світ ось-ось зіткнеться з найбільшою в історії загрозою глобальній енергетичній безпеці. Агентство очікує, що кризи нафти та нафтопродуктів триватимуть до 2027 року.
Конфлікти на Близькому Сході та війна Росії проти України обмежили світовий видобуток нафти й газу. Критично важливі морські шляхи залишаються порушеними, а компанії та уряди зазнають тиску щодо комерційних і стратегічних резервів. Цього місяця сира нафта перевищила 100 доларів США за барель. Дизельне пальне у Сполучених Штатах і Європі перевищило 200 доларів США за барель. На дизель припадає третина світового споживання нафти.
МЕА підрахувало, що в серпні експорт дизельного пального з Близького Сходу впав до чверті обсягів, зафіксованих до війни США, Ізраїлю та Ірану. Від початку тієї війни ціни на газ зросли на 160 відсотків. Члени МЕА скоординували вивільнення 400 мільйонів барелів надзвичайних нафтових резервів, а Китай відмовився від закупівель сирої нафти. Вищі ціни на пальне спричиняють дефіцит, пришвидшення інфляції, напруженість із продовольством і критично важливими товарами, а також зростання витрат у судноплавстві та виробництві. Центральні банки підвищують відсоткові ставки, і очікується, що енергетичний шок тиснутиме на світове зростання. Стрибок цін також підживлює політичні протести та нестабільність у багатьох бідних країнах.
Нафтопереробка є окремим вузьким місцем. МЕА повідомило, що світові поставки дизельного пального залишатимуться обмеженими далеко в 2027 році, поки країни намагаються відновити запаси, що скорочуються. Сполучені Штати є найбільшим у світі нафтопереробником, за ними йдуть Китай і Росія. Потужності російських НПЗ скоротилися на 30 відсотків через атаки дронів з України.
Сполучені Штати є найбільшим виробником нафти, випереджаючи Саудівську Аравію та Росію, з обсягом близько 13,6 мільйона барелів на добу. З урахуванням рідин природного газу та нафтопродуктів обсяг США сягає 21 мільйона барелів на добу, або 22 відсотків світової пропозиції. Сполучені Штати також є найбільшим споживачем, а Китай — другим. За даними МЕА, як регіон Близький Схід був найбільшим виробником: 31,5 відсотка світової сирої нафти разом із конденсатом і 27 мільйонів барелів на добу. Північна Америка була другою — 20,6 мільйона барелів на добу, або 24,0 відсотка. Катар є другим у світі виробником скрапленого природного газу.
Частка нафти у світових енергетичних потребах нині становить 30 відсотків або менше. Багато країн мають великі стратегічні резерви, пропозиція скрапленого природного газу є значною, а відновлювані джерела розширилися. Країни, які планували наперед, зокрема Південна Корея, Сінгапур, Японія та Китай, мають великі запаси; Китай створив найбільші надзвичайні резерви. Сполучені Штати скорочують стратегічні резерви заради короткострокового полегшення, а їхні внутрішні запаси впали до історичних мінімумів, тоді як країна стикається з тиском постачати більше нафти світові.
У червні Китай заборонив експорт нафтопродуктів, згодом відновив його і знову обмежить, якщо ситуація погіршиться. Іран і Сполучені Штати у червні підписали угоду про продовження воєнного перемир’я та відновлення роботи Ормузької протоки, якою нафта з Перської затоки надходить на світові ринки. Угода невдовзі зірвалася.
Президент США Дональд Трамп оголосив тимчасове енергетичне перемир’я між Росією та Україною і пом’якшив санкції щодо російського пального, щоб допомогти знизити зростаючі ціни на нафту.
Країни з незначним власним видобутком нафти, слабкою переробкою, обмеженими стратегічними резервами та повільним переходом до альтернатив описують як такі, що постраждали найбільше. Країни, що розвиваються, залежать від імпорту нафти і не створили відновлюваних альтернатив та замінників, зокрема Південну Африку, подають як такі, що перебувають під найбільшою загрозою.