Постачання нафти через Ормузьку протоку відновилися майже до довоєнних обсягів, проте ціни знову різко зросли. Після торгів нижче 100 доларів США за барель минулого місяця сира нафта минулого тижня піднялася трохи нижче 117 доларів США. Ціни на ф’ючерси свідчать, що вона може залишатися вище 100 доларів США ще й упродовж значної частини наступного року.
На ринок надходить більше нафти. Супровід танкерів ВМС США через протоку відновився, деякі танкери, схоже, сплачують Ірану збори за прохід, а потоки саудівським трубопроводом до Червоного моря зросли попри атаки хуситів на трубопровід і порт Янбу. Ці потоки тримаються навіть попри ескалацію іранських атак на судна в протоці та ударів хуситів по саудівській інфраструктурі, нафтових родовищах і міжнародному аеропорту імені короля Халіда в Ер-Ріяді.
Британський центр морських торговельних операцій повідомив про 11 підтверджених атак у протоці минулого тижня і заявив, що більшість суден, які стали цілями, не повідомляють про інциденти, тож реальна кількість, імовірно, вища. Інші органи стверджують про щонайменше 28 інцидентів від початку цього місяця.
Перевезення цієї нафти стало значно дорожчим. Фрахт танкера через протоку коштує приблизно в 12 разів більше за довоєнний тариф, а страхування вантажу — більш ніж утричі дорожче. Капітанам платять майже вшестеро більше, ніж раніше, плюс бонуси в десятки тисяч доларів, а екіпажі заробляють удвічі чи втричі більше за довоєнні зарплати. Судна курсують у протоку і з неї та передають вантажі суднам, що чекають зовні, зв’язуючи додаткові танкерні потужності в близькосхідній торгівлі й створюючи дефіцит придатної місткості.
Дональд Трамп є іншим чинником стрибка цін. Наприкінці липня він припинив атаки на Іран, сподіваючись послабити ціни на нафту, а також на американські бензин і дизель перед проміжними виборами в США, до яких лишилося трохи більше тижня. Відтоді він тиснув на G7, щоб та вивільнила стратегічні резерви дизеля, дозволив зазвичай звільнене від податків позашляхове дизельне пальне використовувати на громадських дорогах США, зняв санкції з Росії та уклав угоду з Володимиром Путіним про імпорт російського дизеля. Жоден із цих кроків суттєво не знизив ціни на американських АЗС. Бензин досі на 40 відсотків дорожчий, ніж рік тому, а дизель — приблизно на 74 відсотки, і рейтинги Трампа в опитуваннях сягнули нових мінімумів. Попри це він зберіг мораторій на атаки.
Його риторика стала жорсткішою. У четвер він сказав журналістам, що з Іраном досить скоро станеться щось в той чи інший бік. У неділю він заявив, що наближається час рішення щодо угоди або відновлення атак. В ефірі Fox News він сказав, що має ухвалити рішення: довести справу до кінця, що, за його словами, було б дуже легко зробити, чи укласти угоду. Він додав, що на цьому все і що вони не грають в ігри.
Сполучені Штати виводять дипломатів і військовий персонал із регіону та спрямовують більше військових ресурсів на Близький Схід. Іран пообіцяв відповісти, якщо атаки відновляться. Міністр закордонних справ Аббас Арагчі написав у соцмережах, що минулого разу, коли адресат хотів довести справу до кінця, Іран вийшов ще сильнішим. Він додав, що той може знову спробувати щастя, але має бути обережним, бо в Ірану теж є незавершені справи.
Трейдери, схоже, закладають у ціни значну ймовірність того, що війна знову розгориться і що потоки через протоку та саудівський трубопровід можуть суттєво постраждати. Dated Brent, який зазвичай має премію менше ніж 2 долари США за барель до ф’ючерсів, наприкінці минулого тижня після раптового стрибка був близько 125 доларів США — ознака термінових закупівель на найближчий термін. Ф’ючерси зросли через ризик, що відновлення бойових дій порушить постачання з Близького Сходу. Сполучені Штати та Ізраїль розпочали свої атаки 28 лютого; майже вісім місяців потому, як ідеться в статті, упевненість Трампа в тому, що війну можна швидко завершити, не підтвердилася, а ціни на ф’ючерси свідчать, що трейдери поділяють цей скепсис щодо його Department of War.
Нафтопродукти є окремим обмеженням. Близькосхідні нафтопереробні заводи зазнали значних пошкоджень. Цілеспрямовані удари України по російських НПЗ також вивели значні обсяги російської пропозиції зі світового ринку. Навіть якби потоки близькосхідної сирої нафти тривали під час відновлення бойових дій, потоки нафтопродуктів лишалися б нижчими за довоєнні рівні через дві війни. Споживачі й компанії не заливають сиру нафту в легкові та вантажні автомобілі, тож тиск на бензин (gasoline), бензин (petrol) і дизель, за очікуваннями, триватиме й після завершення бойових дій.